Книги-2019. Підсумки з інфографікою

До списку вношу всі більш-менш значні за обсягом твори, які повністю прочитав за рік (читаних не до кінця зазвичай набагато більше). Не беру до уваги, – читав їх вперше чи перечитував вкотре.

Оцінюю прочитане за суб’єктивним принципом справленого на мене ефекту. Користуюся при цьому непропорційно позитивною шкалою Goodreads, де всі відтінки негативу вміщено в одну оцінку: “1” – не сподобалося, “2” – нейтрально, “3” – загалом сподобалося, “4” – дуже сподобалося, “5” – чудово.

Книжки записую мовою прочитання. Курсивом позначаю аудіокниги, напівжирним – твори, що справили найсильніше враження.

Список-2019 Читати далі

Псальма Бунінського лірника Родіона

Мій улюблений російський письменник – Іван Бунін. “Жизнь Арсеньева” – неначе сам прожив, деякі оповідання щиро захоплюють. Та й сам він мені симпатичний: Україну любив і поважав, більшовицьке задзеркалля не виносив, в Бога вірив непоказно, але глибоко.

Нинішніми прохолодними днями згадалося мені одне Бунінське весняне оповідання, “Лирник Родион”. Читати далі

Дві слові про “На Мармурових скелях” і про згадку України в післямові Юнґера

Щойно дочитав “На Мармурових скелях” Ернста Юнґера в приємному українському перекладі Євгена Поповича (“Всесвіт”, 1997). Ще більше переконався в тому, наскільки близькі мені за духом зрілі тексти Юнґера. Вони виважені, гуманістичні, життєлюбні й відчайдушно антитоталітарні. Хоча тут мені вдалося помітити й дещо чуже – нотки такого собі гностичного дуалізму… Втім добре хоч, що то не якась ідея-фікс для автора, а, швидше, – побіжна згадка.

“На Мармурових скелях” – повість-притча. І суть її вельми прозора: двоє розчарованих у війні бойових товаришів зі свого затишного скиту спостерігають, як Старший Лісничий із північних лісів веде повзучу експансію на південні луки, виноградники й міста. Владолюбний і жорстокий адепт диких хащів і ще дикіших звичаїв, він намагається спаплюжити квітучі узбережні поселення, переповнені вином, сиром, церквами й вільними вченими та поетами… Твір вийшов друком 1939 року. Все ясно, так. Однак зовсім не примітивно. Читати далі

Книги-2018. Підсумки з інфографікою

До списку вношу всі великі за розміром твори (не видання – саме твори), які повністю прочитав за рік (читаних не до кінця зазвичай набагато більше), не беручи до уваги, – читав їх вперше чи перечитував вкотре.

Оцінюю прочитане за суб’єктивним принципом справленого на мене ефекту. Користуюся при цьому непропорційно позитивною шкалою Goodreads, де всі відтінки негативу вміщено в одну оцінку: “1” – не сподобалося, “2” – нормально, “3” – сподобалося, “4” – дуже сподобалося, “5” – чудово.

Книжки записую мовою прочитання. Курсивом позначаю аудіокниги, напівжирним – найкращі твори (ті, що справили найсильніше враження).

Список-2018 Читати далі

Схвальна антирецензія на “Білого тигра”

/// Що починалося, як міні-відгук на соціально-стурбовану книжку вилилося в таку собі антирецензію ///

Armineaghayan // commons.wikimedia.org // CC BY-SA 4.0

Дослухав “Белый тигр” (рос. пер. книги Аравінда Адіґи). Ну, хулі – жорстко, гостро, соціально. Правовірні лібертаріанці можуть плюватися кислотою, а затяті ліваки – лити червоний сироп. Не знаю, наскільки точне зображення сучасної Індії подав автор, але, якщо діла там йдуть якось так, то я б не здивувався різним великим потрясінням у “славному Бгараті”. Більше того – вважав би їх закономірними, включно з варіаціями на тему “диктатури пролетаріату” чи ще якоїсь гемоглобінофільної фігні.

А що поробиш? Дим віковічних релігійних пахощів розсмоктується, і все менше людей згідні, чекаючи на краще переродження, коритися безжальному фатуму в цьому житті. Сліпа покора відходить, приходить така ж сліпа гординя… Принципово це проблем не вирішує, звісно. Втім справді принципові, тобто екзистенційні, проблеми і не вирішені ніде, в т.ч. на ситому Заході.

Читати далі

Книги-2017. Підсумки з інфографікою

До списку вношу усі великі твори (не видання, а саме твори), які повністю прочитав за рік (читаних не до кінця набагато більше). При цьому не беру до уваги – читав їх вперше чи перечитував вже вкотре.

Книжки записую мовою прочитання. Курсивом позначено аудіокниги, напівжирним – найкращі й найважливіші для мене книжки (ті, що справили найсильніше враження).

Оцінювання ведеться за непропорційно позитивною шкалою Goodreads, де всі відтінки негативу вміщені в одну оцінку: “1” – didn’t like it, “2” – it was ok, “3” – liked it, “4” – really liked it, “5” – it was amazing.

Список-2017 Читати далі

Джек Керуак і єврейське питання

Дивився на Ютюбі документалку What Happened to Kerouac? (1986) – посміявсь, коли Ален Гінзберг розповідав про сабж (~ хв 71 і 78).

Переклад мій і дещо кривий, але основну думку вроді вірно зрозумів:

“Було кілька єврейських інтелектуалів в Нью-Йорку, які його боялися – думали, що він якийсь … франко-канадський Лаваль, антисеміт, Муссоліні … селюк і т.п. І це було правдою, але це не було правдою. А він думав, що проти нього в Нью-Йорку існувала єврейська змова. І це була правда і неправда. В певному сенсі це була правда, адже атаку на Керуака очолював Норман Парковіц (?) – професійний єврейський редактор і професійний єврейський представник верхівки середнього класу … правий фашистський журнальний коментатор. І він очолив атаку на Керуака, але єврейські редактори “Нью-Йорк Таймс” його не підтримали…”

“…Його мати сиділа і дивилася телевізор, а там якийсь коментатор щось говорив про нацистську Німеччину і концентраційні табори, тоді вона сказала щось типу: “Вони досі скаржаться на це, вони досі ниють, ці євреї!”. А Джек сказав: “Їм би варто було просто прикінчити їх” … Я сидів там поруч з ними, дивився цей же телевізор… я нічого не сказав … Зрозумів, що вони просто намагаються мене здихатися… (сміх)”

Керуак жжот, ггг

Життя в стилі “завжди не на часі”

“Дуже не на часі” – це коли ти в Україні, на яку напала оскаженіла червоно-коричнева Росія, кілька років підряд читаєш/слухаєш одну за одною книжки про пізню Російську імперію. І, при цьому, переважно знаходишся В ЗАХВАТІ від тієї держави – її громадських і бюрократичних практик, її інтелігенції і офіцерства, її культури і природи – з усіма негативами, позитивами і перспективами. Перспективами _нормального_ розвитку цікавої і стрьомнуватої, але безумовно європейської, держави – без канібалістично-пекельного періоду.

Читати далі

Разбитые и недобитые. Поколения и люди

Когда я дослушиваю очередную книгу на своем маленьком белом плеере, всякий раз звучит бесконечно прекрасная и грустная мелодия “Epilogue” by Apocalyptica. Так продолжается уже пару лет. Вышло это случайно — при заливке большой дозы музыки папки и файлы выстроилось именно в таком порядке. Первый раз, когда она заиграла, я даже подумал, что это — финальная часть записи книги — музыкальный эпилог — настолько все органично звучало. (Что же это была за книга?.. По-моему, — “Сирены Титана” — тоже отчаянно грустная штука). В общем, только что этот “Эпилог” снова показался просто устрашающе подходящим — я дослушал “В дороге” Керуака.

Странные ощущения после этой книги. Как много нас с автором разделяет (очень разные культуры, биографии, мировоззрения), но тем удивительнее сколь близок мне этот знаковый роман бит-поколения. Наверное потому, что я тоже считаю немного разбитыми и себя и почти всех своих друзей и приятелей 1980-х годов рождения, которые начали свою жизнь на том северо-восточном краю современного Киева, который еще недавно считался Черниговской землей (на самом деле, я думаю, наш болотный, песчаный левобережный “Киев” и остается Черниговщиной по духу). Родная 300-тысячная Троещина! Возможно, мы даже куда более разбитое поколение, ибо у нас нету никаких своих менестрелей, тем более таких крутых, как у американских битников. Читати далі

Книги-2016. Підсумки з інфографікою

Книжки записуються мовою прочитання. Курсивом позначено прослухані книги, напівжирним – найкращі.

До списку вносяться усі книжки, які були мною повністю прочитані (читаних не до кінця набагато більше). При цьому я не беру до уваги, чи вони прочитані вперше, чи вже були читані в інші роки, чи перечитувалися багато разів за рік.

Оцінювання ведеться за непропорційно позитивною шкалою Goodreads, де всі відтінки негативу вміщені в одну оцінку: “1” – didn’t like it, “2” – it was ok, “3” – liked it, “4” – really liked it, “5” – it was amazing.

Список-2016 Читати далі