Мерхаба, генацвале! або Гамарджоба, аркадаш!

Днями дізнався, що Ердоган за походженням – лаз (лази – етнічна група грузиномовних мусульман). Якось в Грузії він заявив, що є грузином.

В країні з такою масовою ультра-націоналістичною традицією, як Туреччина, його не могли не запитати дуже конкретно про ідентичність. І він відповів, як кажуть у нас на Троєщині, по-красотє.

Відео цієї відповіді (з англ. сабами) я оце щойно знайшов: Читати далі

Дінія: мусульманська альтернатива Індії

Оце цікаво: Дінія. Виявляється, був такий альтернативний проект організації Індійського субконтиненту на користь тамтешніх мусульман. Його автором був панджабець Choudhry Rahmat Ali, який розраховував на підтримку «Дінії» не лише мусульманами, але і християнами, сикхами, буддистами, зороастрійцями та індуїстськими недоторканими.

Dinia project
Проект Дінії від Choudhry Rahmat Ali. Джерело: shelleys.demon.co.uk

На мапі зеленим кольором позначено землі Індії, які автор «Дінії» вважав ісламськими. [Тільки чого Хайдарабад він рішив зробити Османістаном?]
Читати далі

Хто чи що заважає мусульманину приймати західні цінності

Прочитав колонку мусульманина, професора Хаміда Дабаші «Je suis мусульманин», в якій автор пред’являє претензії Обамі і Камерону, що вони буцім відмовляють йому у праві поділяти західні цінності свободи і рівноправ’я, залишаючись мусульманином.

Дивно таке читати, їй-богу! Чи хтось цьому панові заважає поділяти цінності гуманізму? Це б він краще попитав своєї релігії, чи дозволяє вона йому поділяти західні цінності? Наскільки я знаю, — з цим в ісламі є проблеми… От з цього і треба починати, а не з емоцій, які призводять до логічних помилок, а ті, в свою чергу, призводять до безпідставних претензій.

Я терпимо ставлюся до нерадикальних мусульман (навіть — до поміркованих ісламістів, які не намагаються силувати оточуючих), але мушу констатувати, що іслам як релігія є досить далеким від раціональних гуманістичних цінностей (як на мене, — помітно дальше християнства, чому — окрема тема). Певен, що й більшість щирих і свідомих мусульман погодяться з тим, що традиційні ісламські цінності значною частиною несумісні зі світськими цінностями гуманізму. Бо так є.

Якщо люди хочуть поділяти гуманістичні цінності, залишаючись мусульманами, їм потрібно сильно переосмислити свою релігію. І взагалі — підхід до релігії. Я певен, що якісь реформовані мусульмани можуть, зберігаючи віру в Єдиного Бога і своїх пророків, повністю поділяти ключові гуманістичні раціональні цінності. Але от від шаріату треба буде відмовитися та й в Корані треба буде багато що переосмислити як сугубо історичне (наприклад, другостортність жінки закріплена в Корані, на жаль).

Можливо, пан професор якраз і належить до таких реформованих мусульман, але чого тоді не підкреслює цей принциповий момент, а натомість навпаки — говорить від імені всих мусульман? Насправді ніхто, крім його релігії (тобто насправді — його самого), не забороняє проф. Дабаші поділяти ті чи інші цінності.

Bella Ciao, батальоны курдских феминисток и либертарная Роджава

В последние недели в моем плейлисте снова, как это не раз бывало за лет 10, идет «левацкий период» — я слушаю много лево-либертарной, анархистской и даже коммунистической музыки. Выйдя в очередной раз в YouTube на поиск интересных каверов легендарной “Bella Ciao” (пел ее еще в школьном хоре), я набрел на воистину удивительную песню — удивительную и красотой и тематикой:

Этот курдский кавер “Bella Ciao” посвящен женщинам, воюющим против т.н. «Исламского государства». Я немного поинтересовался вопросом. Оказывается, речь идет не об единичных отчаянных воительницах, и даже не об отдельных небольших женских отрядах (как было в УСС, о чем я тоже недавно узнал), а о целой женской армии.

YPJ (Отряды женской самообороны), по разным данным, насчитывают от 7 до 10 тыс. участниц. Курдские СМИ утверждают, что женские подразделения сыграли жизненно важную роль в битве против исламистов за Кобани (напомню, для тех, кто не следит еще и за той войной, что в начале 2015-го курдским и ассирийским-христианским силам удалось остановить наступление ИГИЛ в городе, а потом и отбросить их армию от Кобани). Также известно, что именно Женская самооборона сыграла ключевую роль в спасении тысяч езидов на горе Синджар, где суннитские фанатики ИГИЛ проводили массовые убийства этой этно-религиозной группы.

Кстати, я не ради красного словца назвал YPJ в заголовке феминистками. Многие западные очевидцы характеризуют эту организацию именно как феминистическую, которая хоть и создавалась для других целей, но стала важным фактором консолидации женского движения и борьбы курдских женщин за свои права. Так, например, генерал Зилал заявила (тут я пожалел, что начал пост на русском, ибо в этом языке очень плохо с феминитивами), что лично она не хочет выходить замуж и плодить детей, а хочет быть свободной. Вот как-то так.

Также я был слегка ошарашен, когда прочел о том, какое государство создают сирийские курды при помощи своих иракских одноплеменников. Страна называется Роджава или Сирийский Курдистан, она состоит из трех разделенных кантонов — Африн, Джазира и Кобани. Западные наблюдатели характеризуют ее как либератно-социалистическую, про-феминистскую, демократическую конфедерацию. А британская правозащитница Маргарет Оуэн, совершив поездку в Роджаву, была удивлена тем, сколько власти делают для защиты прав человека. Власти Роджавы защищают этнические и религиозные меньшинства — гарантируют им представительство в органах власти, восстанавливают христианские церкви. Human Rights Watch отмечает, что хотя там и происходят нарушения прав человека, но власть реагирует на критику адекватно и уже немало сделала для устранения проблем.

То есть в той «горячей точке» планеты, которой сегодня являются территории Сирии и Ирака, создается не только мракобесное религиозно-фанатическое «Исламское Государство», но и происходят крайне интересные события — женщины борются за свои права, провозглашаются западные ценности — быть может там куется что-то новое и конструктивное для Среднего Востока и многих других стран.

Флаг Роджавы и курдский ополченец возле Африна, 2012. NB: он не пальчик в небо тычет, как фанатики-мусульмане, а показывает наш, европейский и светский, знак «V» - победа.
Флаг Роджавы и курдский ополченец возле Африна, 2012. NB: он не пальчик в небо тычет, как фанатики-мусульмане, а показывает европейский и светский знак «V» – победа.

P.S.

Кстати, еще одним сигналом некоего нового конструктива, могущего возникнуть из борьбы курдов против суннитских фанатиков, можно считать и личность Джилл Розенбергволонтерки с гражданством Канады и Израиля, которая вступила в Отряды женской самообороны и воюет против ИГИЛ. Пишут, что она пользуется поддержкой курдов, особенно тех, которые симпатизируют Израилю и его национальной борьбе. Кстати, сама Розенберг — преинтересный персонаж, такая классическая путешественница-авантюристка, о которых пишут книги и снимают фильмы, несмотря на неоднозначные порой поступки. Израильские власти ей грозят, зато канадские даже хвалят (на уровне министра общественной безопасности). Вот такие пироги.

Исламисты из Панкиси и когнитивный диссонанс эпохи масс

Прочитал репортаж «Был бы зал для регби — не нужен был джихад» Почему жители Панкисского ущелья воюют за ИГИЛ. Интересный материал. При этом, по прочтении его, я сделал вывод прямо противоположный мнению, процитированному журналистом в заголовке.

В статье отмечается, что все родственники уехавших на войну уверяют, что те едут в «Исламское государство», ибо «в Панкиси нет работы и нечем заняться». Далее приводятся те самые слова о регби. Но штука в том, что говорит эту фразу женщина, дети которой выросли в достатке в зажиточной Австрии, но потом сорвались, побросав беременных жен, и уехали воевать в Сирию, где и погибли в боях за торжество своей религии. Надо полагать, в Австрии тоже просто не было зала для регби и работы?

Объяснять готовность умирать, убивать или желание отрешиться от мирских благ и продолжения рода сугубо материальными вопросами (включая т.с. низшую психологию) – это мода эпохи торжества масс. Подобным образом во все времена мыслят «гречкосеи», которые просто не способны понять «казаков», но для себя пытаются объяснить их поступки как могут («все из-за денег», «миром правят деньги» и т.п.).

Два главных интеллектуальных течения эпохи масс – либерализм и социализм. Первый появился раньше и имел общую тенденцию объяснять все в человеческом обществе материальным интересом, но он концентрировал внимание все-таки в несколько иной области, потому лишь подготовил пути младшенькому. Второй же сделал ультра-меркантильный подход центральным для себя и систематизировал его, создав учение о «базисе и надстройке», которое в наше время де-факто принимается далеко не только социалистами. С победой этих течений произошла экономизация всех сфер жизни. Т.е. если раньше массам сам образ жизни (религии, традиции, ритуалы, элита) наперекор их желанию вдалбливали, что деньги и жратва – это еще не все, то сегодня их уже ничто не сдерживает от самого примитивного материального меркантилизма. В результате настало время, когда победившие массы даже не верят, что может быть иная мотивация в жизни человека, кроме материальной выгоды.

P.S.

Да, грешен, я немного злорадствую, когда смотрю на когнитивный диссонанс, который испытывают массы (включая правящие масс-элиты), глядя на совершенно абсурдную с их т.зр. мотивацию. При этом к самой войне и убийству вообще, я, конечно, отношусь негативно. Но выбор военной агрессии людьми нематериальной мотивации зависит от их идеалов, которые просто бывают очень разными (включая и мрачные, вроде джихадизма и «русского мира»).

Коран и Сунна: вопрос аналогов в Христианстве

Годами не мог понять, чему бы наиболее корректно уподобить исламские Коран и Сунну в Христианстве. Дежурный вариант был: Коран ~ Писание, Сунна ~ Предание. Но слишком многое не сходилось в таких аналогиях. А вот сегодня у пана Харуна Сидорова увидел такое уподобление: Коран ~ Иисус-Логос, Сунна ~ Евангелие. Сначала показалось немного вычурно, но потом понял, что действительно очень метко это, подходит хорошо. Впрочем, остаются еще вопросы: об аналогах Ветхого Завета, не-евангельской части Нового, Предания (писаний Отцов Церкви), если таковые аналоги имеются. Интересно. Нужно дальше изучать и думать.

NB! При таком подходе действительно получается, что взаимоотношение между суннизмом и шиизмом в исламе не подобны взаимоотношениям между Католичеством, Православием и Протестантизмом в Христианстве. Мейнстримным исламом тогда является лишь суннизм, а шииты подобны христианским гностикам или мормонам (у которых свои варианты Евангелий или значительные дополнения к ним).

Переслідування християн: 7 країн, де вони складають більшість

Трохи повивчав World Watch List по переслідуванню християн в 2014 р. від міжнародної христ. організації Open Doors.

christian persecution
Зображення: opendoorsusa.org

Вирішив звернути особливу увагу на країни, де християни становлять більшість чи близько половини населення, але все одно зазнають переслідувань.

Сумую проаналізовану інформацію:

  • Нігерія, 10-е місце за суворістю переслідувань. Кількість християн за різними джерелами – 40-50%, мусульман – 40-50%, язичників – 5-10%. . Ісламістські повстанці Боко Харам вбили з осені 2013-го по осінь 2014-го більше 4000 християн і атакували близько 1000 церков; також християни піддаються тиску і з боку місцевих властей в Північній Нігерії (в північних штатах запроваджено шаріат).
  • ЦАР, 17-е місце. Християн – 50-80%, мусульман – 15%, язичників – 5-35%. В ході громадянської війни, що триває, владу захопила коаліція мусульманських повстанських груп Селека. Протягом 2014 р. представники Селеки вчиняли численні напади на християн і язичників, вбиваючи, ґвалтуючи, грабуючи і захоплюючи будівлі. В результаті нападів, загинули сотні беззбройних християн. Християни з язичникам створили повстанську групу Анті-балака, яка воює із мусульманською владою, окремі представники цього руху почали вбивати беззбройних мусульман в якості помсти.
  • Кенія, 19-е місце. Християн – 83%, мусульман – 11%, язичників – 1,5%, інших – 1,5%, нерелігійних – 2,5%. Християн переслідують і вбивають місцеві і сомалійські ісламістські повстанці, загинуло більше 100 християн. Також відмічаються все частіші випадки переслідування окремих релігійних громад з боку влади Кенії.
  • Ефіопія, 22-е місце. Християн – 63%, мусульман – 34%, язичників – 3%. Християн переслідують ісламські фундаменталісти, особливо серйозних переслідування від ісламістів зазнають новонавернені екс-мусульмани. Влада Ефіопії утискає свободу совісті і свободу зібрань, переслідуючи переважно протестантів (19% населення).
  • Танзанія, 33-е місце. Християн – 30 чи 60% за різними даними (CIA vs Pew), мусульман – 35%, язичники – 2 чи 35% (Pew vs CIA). Ісламські радикали використовують Занзібар як трамплін для розповсюдження свого впливу на ін. землі Танзанії. На Занзібарі нечисленних християн жорстко переслідують, зафіксовані випадки розправ і убивств на релігійному ґрунті, на узбережжі материкової Танзанії ісламісти переслідують не лише новонавернених до Християнства екс-мусульман, але усіх християнських вірян.
  • Колумбія, 35-е місце. Християн – 90%, нерелігійних віруючих – 3,5%, інших – 1%, невіруючих – 5%. Колумбійські нарко-картелі, включно із лівими повстанцями FARC, переслідують і вбивають церковних служителів і християнських активістів, які критикують наркобізнес і організовують різні соціальні ініціативи. Новонавернені християни з індіанських племен зазнають утисків з боку індіанців-язичників.
  • Мексика, 38-е місце (в списку – вперше за 3 роки). Християн – 93%, нерелігійних віруючих – 3%, невіруючих – 5%. Нарко-картелі та інші орг. злочинні групи займаються рекетом, вимагаючи гроші від церков, також вони переслідують і вбивають християнських служителів і активістів, які критикують наркобізнес і створюють реабілітаційні програми. В штаті Чіапас індіанці-християни зазнають серйозних утисків від індіанців-язичників, які навіть змушують християни полишати свої домівки.

Підсумок:

  • християн переслідують в 7 країнах, де вони складають абсолютну чи відносну більшість;
  • в 5 із 7 цих країн найбільші утиски послідовників Христа вчиняють мусульмани;
  • в 4 із 7 таких країн певні переслідування провадить центральна чи місцева влада;
  • в 2 із 7 цих країн християн переслідують організовані злочинні угрупування.

Крым: кацапизм бросает вызов исламу

Не успел Крым перейти к России, как там уже начали внедрять российское понимание свободы вероисповедания. 17 марта пропал гражданин Украины Абу Юсуф (Сергей Селенцов), являющийся инициатором просветительского проекта “Читай”.

К слову, летом 2013-го я получил свой бесплатный Коран именно благодаря инициативе Абу Юсуфа. Искренне желаю, чтоб мирный украинский салафит Абу Юсуф-Сергей выбрался из лап кацапистского шайтана живым-здоровым. 

Интересно, что о таких случаях думают мусульмане России? Вообще ситуация в Крыму может служить мусульманам всего мира неплохим примером: “фашистско-бандеровско-нетерпимая” Украина vs. “антифашистско-путинско-свободная” Россия.

Кацаписты (предлагаю такой термин — он даже более емкий, чем “кацапы”, ведь тут дело в идеологии, а не происхождении) такими “застенчивыми” (от “застенки”) методами могут нарваться на то, что даже мирные украинские салафиты могут стать в кацапистском Крыму совсем не мирными… Да и традиционные мусульмане, хотя и дольше раскачиваются, но тоже могут взяться за оружие. И их трудно будет за это осуждать.

Смерть Західної Європи

Прочитав у статті «Континент переможених» про цікаву і вельми ймовірну гіпотезу щодо рівня агресії у суспільствах — непогане пояснення як нинішньому ісламізму, так і колонізації XV ст. Крім того там йдеться про ДУЖЕ невтішний сценарій для Західної Європи, а його причини у фатальному збігу трьох факторів: старіння суспільства, бездумна соціальна допомога і безумна імміграційна політика.  

У своїй книзі «Сини й світове панування: роль терору в підйомі і падінні націй» Гуннар Гейнзон розповідає про явище, яке називає «злоякісним демографічним пріоритетом молоді» («Youth Bulge»). Далі трохи цитат із статті (але дуже рекомендую прочитати її повністю):

Насильство має тенденцію виникати в тих суспільствах, де юнаки від 15 до 29 років становлять більше 30% загального населення. Причини – релігія, націоналізм, марксизм, фашизм, тобто в ім’я чого вершиться це насильство, – несуттєві. Зараз у світі існує 67 країн з демографічним пріоритетом молоді, в 60 з них вже відбувається або масовий геноцид, або громадянська війна…

За останні роки Захід зіткнувся з гігантським пріоритетом молоді здебільшого з мусульманського світу, де відбувається демографічний вибух. Протягом лише п’яти поколінь (1900-2000 рр..) населення в мусульманському світі виросло зі 150 мільйонів до 1200 мільйонів людей, тобто більше ніж на 800%. Для порівняння: населення Китаю зросло з 400 мільйонів до 1200 мільйонів чоловік (300 %)…

Якщо ми візьмемо 100 20-річних французів і німців, то 70 з них також повинні утримувати 30 іммігрантів їх власного віку, а також їх нащадків. Для багатьох це просто неприйнятно, особливо у Франції, Німеччині та Нідерландах. Саме тому вони втікають…

Він відкидає можливість збройного опору тоді, коли економіка європейських країн звалиться під тиском нероб-іммігрантів: «А хто ж залишиться, щоб боротися? Вся молодь до того часу виїде». Професор наводить результат громадського опитування, проведеного в 2005 році в Німеччині: 52% з вікової групи 18 – 32 хочуть виїхати.

«Пал, пал Вавилон, город великий, потому что он яростным вином блуда своего напоил все народы» (Откр. 14:8).

Магометанська навала у окремо взятому блозі

{Захалявний вокабуляр}
Салофіт — український салафіт.
{/Захалявний вокабуляр}

***

Все-таки треба хоч на якийсь час зупинити «ісламську навалу» у цьому блозі. Ібо самого вже гнітьот.

***

Про гарний приклад зупинки навали мусульман розказується в одній із моїх улюблених українських народних піснень «Ой, зійшла зоря вечоровая». Там йдеться про чудесний рятунок Почаєва від військ османів. Під час останньої польсько-турецької війни, у 1675 р., ворожий загін не зміг захопити монастир. Православна традиція пояснює успішну оборону Почаєва малими силами русинських вірян чудесним заступництвом Богородиці.

Ось знайшов раритетний запис із чудовим виконанням цієї пісні руським кобзарем Василем Жданкіним:


А як ніч зайшла, вийшла Божа Мати,
Та й на хресті встала.
Та й кулі вертала, турків забивала —
монастир рятувала.

До речі, поки шукав запис пісні, дізнався, що як раз завтра, 21 вересня (8-го за юліанським календарем), — день вшанування ікони Почаївської Божої Матері.