Книжки-2022. Підсумки з інфографікою

До списку вношу всі значні за обсягом твори й збірники, які повністю прочитав за рік (читаних не до кінця значно більше), не беручи до уваги, – читав їх вперше чи перечитував вкотре. Оцінюю прочитане за суб’єктивним принципом справленого на мене враження. Користуюся при цьому непропорційно позитивною шкалою Goodreads, де всі відтінки негативу фактично вміщено в одну оцінку: “1” – не сподобалося, “2” – нейтрально, “3” – загалом сподобалося, “4” – дуже сподобалося, “5” – чудово. Книжки записую мовою прочитання. Курсивом позначаю аудіокниги, напівжирним – твори, що вплинули на мене найсильніше.

Список-2022

1. Океан у кінці вулиці. Ніл Ґейман (5) 02.01
2. Ostatnie życzenie. Andrzej Sapkowski (5) 18.01
3. Dune. Frank Herbert (4) 08.02
4. Miecz przeznaczenia. Andrzej Sapkowski (5) 16.03
5. Темна матерія. Лайно. Історія лайна. Флоріан Вернер (3) 25.03
6. Krew elfów. Andrzej Sapkowski (5) ??.04
7. Czas pogardy. Andrzej Sapkowski (4) 10.05
8. Данина Каталонії. Джордж Орвелл (4) 13.06
9. Chrzest ognia. Andrzej Sapkowski (4) 21.06
10. Як я перестав бути письменником. Т. Прохасько (4) 29.06
11. Порт Франківськ. Т. Прохасько (5) 16.07
12. Wieża Jaskółki. Andrzej Sapkowski (3) 18.08
13. 1000 місць і слів. Т. Прохасько (4) 04.09
14. Pani Jeziora. Andrzej Sapkowski (4) 13.09
15. Harry Potter and the Order of the Phoenix. J. K. Rowling (4) 03.10
16. Harry Potter and the Half-Blood Prince. J. K. Rowling (5) 20.10
17. Harry Potter and the Deathly Hallows. J. K. Rowling (4) 03.11
18. Sezon burz. Andrzej Sapkowski (4) 13.11
19. Наш резидент у Гавані. Ґрем Ґрін (4) 23.11
20. Переконати Господа Бога. Юзеф Тішнер, Дорота Занько, Ярослав Ґовін (5) 11.12

Підсумки-2022

Книги-2021. Підсумки з інфографікою

До списку вношу всі значні за обсягом твори й збірники, які повністю прочитав за рік (читаних не до кінця значно більше), не беручи до уваги, – читав їх вперше чи перечитував вкотре. Оцінюю прочитане за суб’єктивним принципом справленого на мене враження. Користуюся при цьому непропорційно позитивною шкалою Goodreads, де всі відтінки негативу фактично вміщено в одну оцінку: “1” – не сподобалося, “2” – нейтрально, “3” – загалом сподобалося, “4” – дуже сподобалося, “5” – чудово. Книжки записую мовою прочитання. Курсивом позначаю аудіокниги, напівжирним – твори, що вплинули на мене найсильніше.

Список-2021

Зерна недовіри. «Історична параноя» в масовій культурі

В юності я прочитав лише один роман Клайва Касслера – «Сахара» – і той в російському перекладі. Але й цього вистачило, щоб подумки поставити автора на золотий п’єдестал десь поряд із Майклом Крайтоном і Рафаелем Сабатіні. Тоді інші його твори мені не трапились, але нині я радо згадав про улюбленого письменника й побіг дивитися розсип англомовних скарбів. Вибирати було з чого, бо протягом десятиліть, аж до своєї смерті в 2020-му, Касслер писав приблизно по роману на рік, і вони мало не щороку потрапляли до списків бестселерів New York Times та інших топових газет.

Коли я вирішив читати ‘Shock Wave’, то зовсім не бажав роїння думок в голові – навпаки хотів насолодитися чистою дією і ефектною перемогою добра над злом. Натомість від книжки в мене не просто з’явилися невеселі думки, але й взагалі зачесався старий-добрий антропологічний песимізм. Чому? Просто твір виявився неймовірно щедрим на ідеї та погляди, які здатні дивовижно легко ширитися серед людей і дуже болюче вистрілювати в кризових ситуаціях, зокрема – за нинішньої коронавірусної пандемії.

Все золото своєї свідомості

До книжки Кшисі Федорович “Все золото твоїх снів” я дістався в середині листопада’21. Очікував, що почитаю трохи похмурого магічного реалізму в похмурий період року — чорнотроп (слово перейняв від авторки). Але перше зненацька: листопад цей виявився дивовижно сонячним, друге: роман виявився також доволі сонячним… ну, або, як мінімум, — золото-туманним.

Одразу — до головного: книжка мала для мене терапевтичний ефект. Сформулював це собі так: вона заколисувала, не присипляючи. Читання було схожим на застосування доброго мастила для свідомості — після читання вона була яснішою, ніж до. Не буду вдаватися тут у більш особисто-психологічні подробиці, втім такі речі для мене вкрай важливі: я ж не професійний критик, а непрофесійний читач. І взагалі, оцінюючи якийсь твір, я завше вимірюю вплив книжки на себе, а речі умовно “об’єктивно-літературні” відзначаю лише побіжно, наскільки спроможний. Тобто я орієнтуюся на власну *чуйку* (можна сказати “смак”, але це трохи не те), і ось тут чуйка каже: 5/5; хоча про “Дублінців” генія модернізму каже: 4/5. І в цьому ніц із собою робити навіть не хочу.

Патрання і Рекреації

Патрав вночі рибу й курку, дослуховував “Рекреацій” Андруховича. Ефект вийшов несподівано потужний. Початок книжки захоплення не викликав — просто забавна богемно-письменницька хроніка, середина вже краще (там, де про сталінські репресії), кінцева частина вже відверто моцна (“введення російських військ”), а післямова 1998-го року — просто ідеальна. Але треба визнати, що все там потроху грає на потужний кінцевий ефект.

Коли дослухав книжку, то в голові крутилися такі мислі: велике тоталітарне зло, яке не лише концентрується біля нашого кордону, але й жере нас всіх зсередини; легкість повернення війн, гулагів й навіть голодоморів у наші “просвічені” часи; ці вічні криваві землі гротескного хаосу; проминула молодість і страх старішання; необхідність боротьби проти зла в собі й назовні всіма не-підлими засобами — в т.ч. і лячними.

Коли книга вже скінчилася, думки налітали, я вже часом просто молився і навіть відчув сльози — мало не врізався. Але все обійшлося. Зато їжі буде на 6 вечер + трохи обрізків на юшку. Така книжка.

Довге і щасливе життя. Спроба перекладу

Вчора вночі зненацька вирішив перекласти українською одну зі своїх найулюбленіших пісень Єгора Лєтова “Долгая счастливая жизнь”. Одразу переклав майже все і заснув. Сьогодні трохи доточив. Хочеться, щоб ця пісня отримала в своєму українському вимірі додаткове життя. Довге і щасливе життя. (От був би реальний панки-хой, якби якийсь український її переклад заспівали Скрипка чи Піпа).

Всяким збуренням і празникам – ніт
Горизонтам і празникам – ніт
Всім натхненням і празникам – ніт, ніт, ніт

Безриб’я в золотій прорубні
Всюдисущість комашні-метушні
Злії присмерки безсмертного дня

Приспів:
Довге і щасливе життя
Таке це довге і щасливе життя
Віднині довге і щасливе життя
Кожному із нас
Кожному із нас

Безпощадні глибини морщок
Маріанські западини вік
Марсіанськії хроніки всіх, всіх, всіх

Посеред цих однакових стін
В гробових і відлеглих домах
В непроглядній крижанистій тиші

(Приспів)

Всім спокусам і празникам – ніт
Лиходійствам і празникам – ніт
Всяким виняткам і празникам – ніт, ніт, ніт

На семи продувних скрізняках
По болотах, по пустелях, степах
По заметах, по багну, по землі

(Приспів)

Baraboo, Wisconsin, Autumn 2021 / KirbyJW / reddit.com

ОРИГІНАЛ

Нотатки після читання про мідноголінних і конеборних

В рамках проходження єльського курсу Introduction to Ancient Greek History (CLCV 205) проф. Дональда Кагана прочитав-прослухав за побутовими справами “Іліаду” Гомера в перекладі Бориса Тена на АБУК. Якщо коротко: дуже довго (ніколи б, мабуть, не прочитав очима) і дуже круто. Якщо розлогіше:

Неокортексу присвячується. Два способи отримати безупинне зривання покровів

Коли дехто хоче сеансу безупинного зривання покровів, щоб мозком блискавки бігали, він припадає до мутних вод ютюбу й заковтує одну конспірологічну теорію за іншою.

Результат: квадратні очі, розгладжений неокортекс, безпідставна віра у володіння головними відповідями реальності.

Коли я хочу сеансу безупинного зривання покровів, щоб мозком блискавки бігали, то слухаю аудіокнигу типу “Snow Crash” Стівенсона й всотую дивовижні трактування стародавньої історії, близькосхідних міфів, біблійної текстології, кібернетики, вірусології, та когнітивістики (знову вона – вже неактуальна, але завше красива теорія bicameral mind). Хакери, дівчата на скейтах, мафіозні розборки, бої на мечах у кіберпросторі й реальності – у комплекті.

Результат: розслаблений погляд, рельєфний неокортекс, нагадування про власну недо-освіченість і довгий список статей і монографій до ознайомлення.

P.S.
Бонус для цінителів: сторона добра – гностичний католицизм, сторона зла – радикальне п’ятидесятництво. Просто бальзам на душу, спасибі Тобі, Боже!

P.P.S.
Спочатку слухалося важкувато – забагато незрозумілої лексики й акцент у диктора надто американський, але, як і думав, десь на 1/5 книжки все владналося – підучив і звик.

Книги-2020. Підсумки з інфографікою

До списку вношу всі значні за обсягом твори й збірники, які повністю прочитав за рік (читаних не до кінця значно більше), не беручи до уваги, – читав їх вперше чи перечитував вкотре. Оцінюю прочитане за суб’єктивним принципом справленого на мене враження. Користуюся при цьому непропорційно позитивною шкалою Goodreads, де всі відтінки негативу фактично вміщено в одну оцінку: “1” – не сподобалося, “2” – нейтрально, “3” – загалом сподобалося, “4” – дуже сподобалося, “5” – чудово. Книжки записую мовою прочитання. Курсивом позначаю аудіокниги, напівжирним – твори, що вплинули на мене найсильніше.

Список-2020

Типу відгук. Ворошиловград

Купив на Абук і прослухав “Ворошиловград” Сергія Жадана. Шо сказать… Книга оспівує симпатичні [з деяких пір] й мені комунітаристські ідеали здорового колективізму та низової самоорганізації на прикладі двіжу всяких милих гівнюків нашого народу. Здоровий колективізм – це не той, що насаджується “зверху” та придушує особистість, а про такий, що самозароджується органічно, як миші в ганчір’ї, під час більш-менш добровільної взаємодії між людьми. Це саме ті зв’язки, які хоче знищити будь-який тоталітаризм (все за Ганною Арендт), затівачам якого тільки й треба, щоб мати розпорошені аморфні маси – індивіди без сильних органічних зв’язків одне між собою – без зграй – племен, родин, всяких низових ініціатив і тусовок. А ця книжка стверджує цінність (і навіть самоцінність, а ось це вже є дискусійне питання) тих органічних колективів споріднених душ.