Псальма Бунінського лірника Родіона

Мій улюблений російський письменник – Іван Бунін. “Жизнь Арсеньева” – неначе сам прожив, деякі оповідання щиро захоплюють. Та й сам він мені симпатичний: Україну любив і поважав, більшовицьке задзеркалля не виносив, в Бога вірив непоказно, але глибоко.

Нинішніми прохолодними днями згадалося мені одне Бунінське весняне оповідання, “Лирник Родион”. Пливучи Дніпром на пароплаві, оповідач стрічає молодого сліпого лірника, що співає для гурту простих українських жінок. Герой захоплено слухає псальму про сирітку, а потім, вже в Нікополі, записує її з лірникових слів. Все.

Оповідання було написано на Капрі в 1913-му за мотивами авторових мандрів Україною 1896 року. Фактично це автобіографічна замальовка – Бунін тоді справді стрітив реального лірника Родіона і записав його псальму “Сирітка”. Листаючи один кобзарський довідник, я дізнався, що прізвище Родіона було Кучеренко, і походив він з наддніпрянського села Ромашки (нині – в Рокитнянському р-ні Київської обл.), де, до речі, знаходиться прекрасна класицистична базиліка 1843 року.

pokr_cerkva_romashky
Покровська церква, село Ромашки Рокитнянського району Київської області, травень 2014 р. Фото: Kiyanka / commons.wikimedia.org

Псальму цю я вперше почув майже рік тому в збірці автентичної (виконаної місцевими жителями, а не професіоналами чи реконструкторами) української народної музики. Ось вона у виконанні лірника з Київщини Петра Чимерського:

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s